ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Галина Колісник, Зінаїда Байбара,

учителі української мови та літератури,

Серед класиків української літератури одне з почесних місць займає постать великого Каменяра Івана Яковича Франка, а його творчість «стала предметом дослідження спеціальної галузі науки – франкознавства» [8, 3].  У посібнику «Франкова криниця. Вивчення творчості І. Я. Франка в школі»  за редакцією Л. Кіліченка використано досвід учителів стосовно поурочного, поетапного вивчення творчості Івана Франка в загальноосвітній школі, починаючи від середньої ланки до старшої.  Проте хоч твори письменника і відносять до розряду «елітних», для сучасного учня вони потребують нового подання. Про необхідність пошуку ефективних шляхів для ознайомлення підростаючого покоління з творами класичної літератури говорив у 90-х роках минулого століття Л. Кіліченко: «Про твори давніх епох мусимо говорити у класі так, щоб вони ставали зрозумілими, … викликали  співпереживання, емоційно наснажували» [8,5]. Переведення освітнього процесу на технологічний рівень відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України супроводжується інноваційними технологіями навчання.

         Актуальність. Сучасний учень – це  інноваційний учень,    це людина принципово нової формації, це особистість, що «може формуватися лише в річищі креативної освіти» [9, 2]. Сучасні учні не розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову, вони  мислять  критично, а завдання  учителя – створити творчу атмосферу,  яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання.

         Наукову основу досвіду становлять  психолого-педагогічні дослідження   О. Когут, О. Пометун, Л. Корінько, що визначили сутність, параметри інноваційної особистості, головні напрями її формування. І. Янчук окреслює етико-моральний аспект виховання інноваційної особистості учнів, виходячи із специфіки роботи вчителя української літератури [ 9, 2].

Втілюючи новітні технології навчання та передовий досвід, під час вивчення творчості Івана Франка  створюємо  умови для забезпечення знань, стимулюємо творчу  діяльність, розвиваємо пізнавальну активність шляхом впровадження елементів різних  інноваційних технологій.

Кожному відомо, що   вивчення творчості письменника починається з життєпису.   Для ознайомлення із основними віхами життя письменника застосовуємо прийоми  інтерактивного навчання від найпростіших    («робота в парах», «ротаційні (змінні) трійки», «карусель», «мікрофон») до складних («мозковий штурм», «мозаїка»), а також імітаційні ігри, зокрема: «взаємоінтерв’ю», «ти мені – я тобі». Як приклад, наведемо питання  можливого інтерв’ю у 7 класі:.

1. Іване Яковичу, коли і в який термін була написана ваша повість?.

2. Чому ви вирішили написати такий твір?  Які джерела використовували

     під час написання повісті?
          3. Яких саме героїв ви зобразили у своєму творі?

4. Які ще теми Ви порушували у своїй творчості? 

Систематизації знань учнів сприяють прийоми асоціативний кущ «Іван Франко як особистість» чи «хмаринка слів». Використання названих інтерактивних технологій не самоціль, а засіб  створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.   

         Пріоритетним завданням уроку літератури є формування читацької компетентності.  На рівень читацької культури  впливає знання прізвища автора книги. Крім того, знання прізвища автора допомагає в сприйнятті та розумінні твору. Наступним кроком після запам’ятовування прізвища є розповідь про те, коли жив письменник. У  5 класі для ознайомлення із цікавими фактами  життєпису  Івана Франка використовуємо елементи  квест-технології. Завдання складаємо, використовуючи вміння отримувати число, утворене способом додавання цифр певної події. Наприклад, номінал 20-гривневої банкноти із зображенням Івана Франка  учні вираховують  від року народження    письменника  1856:  1+8+5+6=20.  Дату 160-річного ювілею пропонуємо вирахувати через такі дії: перша цифра ювілею є цифрою, якою починається будь-який відлік – 1.   Друга цифра  є  спільною для дати народження і смерті, крім уже вказаної – 6.  Третя цифра є різницею останніх цифр дати народження та смерті  – 0.   Для виконання окремих  завдань  учні використовують веб-сайти, зокрема інформацію з Вікіпедії.  Наприклад, кількість книг академічного видання, що включає  спадщину письменника  (50) школярі дізнаються у статті «Римська  система числення», в якій  дане число позначене англійською літерою L [5]. Кількість псевдонімів Івана Франка (99)  вираховують поєднанням цифр тому (назва десятка) та останньої цифри  сторінки (назва одиниці) «Словника української мови: в 11 томах», на якій розкрито значення першого псевдоніма письменника Джендалик (Том 9, с. 659) [ 7, 659].

 Підліткам цікава інформація про захоплення письменників. Для виконання завдання про дозвілля Івана Франка пропонуємо розв’язати плутанину слів:  БОГРИЛЯЛОВ та БОРИЗБІР (гриболовля, рибозбір =  ловля риби, збір грибів). Івана Франка  називають українським Мойсеєм. Цю  відповідь учні знайдуть, якщо пригадають ім’я біблійного пророка, який вивів ізраїльський народ з Єгипту, де той перебував у рабстві.  При необхідності можна звернутися до Вікіпедії [4]. Серед  псевдонімів Івана Франка зустрічається ім’я  Мирон.  Так у дитинстві хлопця називала мама, хоч у метриці, тобто церковній книзі, було записано  Іван. Із чим пов’язаний даний факт біографії, розкриває «Календар релігійних свят» за серпень: Іван Франко народився 27 серпня, а мати кликала Мироном, бо на 30 серпня припадало свято мученика Мирона, адже в основному дитину називали іменем того святого, на день якого припадало її народження [1].

 Виконання подібних  завдань  квесту стимулює інтерес учнів до нових знань, сприяє розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності.

Навчаючи учнів краще розуміти цілісність літературних процесів, образів літературного твору,  використовуємо метод «кола Вена». Даний метод застосовуємо під час характеристики образу Лиса Микити за казкою Івана Франка «Фарбований Лис» та шакала Чандарави індійської народної казки «Фарбований Шакал». Після роботи над змістом творів, визначення рівня порівняння (у даному випадку на рівні сюжету та образу) учні порівнюють образи головних героїв, шукають спільні і відмінні риси, визначають, чого навчає  і що засуджує казка. У ході дослідження учні називають  спільні риси характеру, які засуджуються у казках: хитрість, брехливість, гордість, зарозумілість, а також визначається  спільна мораль: бути самим собою, не бути надміру гордовитим та довірливим. Відмінними  рисами героїв є наступні:  для Лиса Микити властиві кмітливість, розум, товариськість, сміливість, терплячість, дотримання слова, спостережливість, для шакала Чандарава – винахідливість,  підлабузництво, жалюгідність, зневага родини.      

Розвитку особистісних якостей учнів сприяє  технологія критичного мислення. Ефективним вважаємо прийом «літературного двобою», під час якого визначається кращий знавець тексту, уважний читач художнього твору.  Під час роботи над характеристикою головних героїв повісті «Захар Беркут» застосовуємо прийоми «словесне малювання з коментарем» (наприклад, описати Максима  Беркута  так, як учні уявляють його зовнішність із аналізом вчинків), «розповідь від імені героя» (від імені Мирослави передати психологічний стан перед в’їздом у кітловину), «денотатний граф»   (для  виокремлення  характерних ознак Захара Беркута). Створюючи «денотатний граф», учні виокремлюють у тексті повісті істотні ознаки ключового слова, тобто імені Захара Беркута, потім визначають дієслова, що виражають динаміку думки, та іменники, що зв’язують ключове слово і його істотну ознаку. До образу героя повісті Івана Франка можна дібрати декілька гілочок різної довжини та обсягу :

 Захар Беркут →усвідомлює→важливість згуртованих дій→закликає→до єдності; лікує→рани і душі→знає→трави; засуджує→зраду; підкоряє→почуття батька→проявляє→принциповість→вірить→в перемогу правди; складає →план знищення монголів→керує→боротьбою тухольців;  береже→пам’ять про предків.

Наведена  форма роботи систематизує  думки, допомагає школярам  актуалізувати відоме, вплітати досвід і знання в нову інформацію, краще  її класифікувати та формулювати висновки.

Під час аналізу літературного твору використовуємо метод «фішбоун» (рибна кістка, причинно-наслідкова діаграма). Ця міні-дослідницька робота з текстом   шляхом витягу необхідної інформації дає змогу  виділити проблему художнього твору, причини її виникнення та запропонувати свої шляхи розв`язання. Фішбоун дозволяє учням «розбити» загальну проблемну тему на ряд причин та аргументів. Відповідь має бути чіткою, лаконічною.

Під час вивчення новели «Сойчине крило» застосовуємо фішбоун для проведення дослідження, чому новела прочитується як парадигма втечі-повороту. З’ясувавши причини втечі головних героїв та аргументувавши їх (Манюся втікає від себе, з тихого лісу в злочинницький світ, Хома-Моссіно – від себе в «артиста життя»), учні приходять до висновку, що саме втеча допомогла їм повернутися до своєї сутності, а також виводять основну ідею новели (втеча – повернення).

За допомогою фішбоуну встановлюємо  новаторство Франка-новеліста. Дослідивши хронотоп новели, а саме фабульний час (кілька годин новорічного вечора),  сюжетний  час (все життя головного героя), фабульну  дію (відбувається в кімнаті головного героя),  учні розуміють, що Франко піднімає проблему людського буття взагалі, і в цьому поетика його прози. Тут же звертаємо увагу на особливість композиції новели: вона опозиційна, адже автор протиставляє «записки відлюдька», який заплющив очі на суспільність, державу, народ, «листові» молодої жінки, яка пройшла всі кола пекла в реальному житті, що не порушило глибин її душі. 

Фішбоун допомагає з’ясувати фатальність Марії. Через  аналіз художніх деталей  (сміх, який відтворює ставлення героїні до життя, поетики лісу – з ним вона ототожнює своє життя, тут народилися чари кохання, опис сну, який підкреслює повернення жінки від пекельного шляху до душевної чистоти)  учні знаходять відповідь на запитання, як Марія зуміла повернутися до себе справжньої.

Для визначення символів новели «Сойчине крило» застосовуємо метод символічного бачення «спіч у малюнках». Пропонуємо учням самостійно знайти в новелі образи-символи, художні деталі (образ сойки, сойчине крило, перкальова  червона сукня з круглими цятками, подвійне сонце, ліс тощо), намалювати їх і пояснити їхню роль та смислове навантаження.

Застосувавши фішбоун, досліджуємо своєрідність епіграфу до драми «Украдене щастя»  («Ти  сліпий на очі, на вуха і на розум» (Софокл «Цар Едіп»). Через аргументацію образів Анни, Миколи, Михайла, які є рушійною силою конфлікту, десятикласники доводять, що кожен із них обкрадений долею і у своєму прагненні здобути щастя уподібнюється сліпому Едіпу.

 За допомогою фішбоуну  з’ясовуємо особливість сюжету п’єси. Учні досліджують, що про життя персонажів автор повідомляє, використовуючи ретроспекцію (конфлікт сягає передісторії, дія починається з переддня катастрофи); розкривають причини конфлікту і роблять висновок, що письменник застосував ретроспективно-аналітичну композицію, і в цьому його новаторство.

 Завершуємо  роботу над п’єсою застосуванням  кейс-методу  – обговоренням учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення    аналізу і прийняття рішень. Даємо запитання для обговорення:  

Хто в кого вкрав щастя?

•         Чи можливе щастя людини в умовах дії законів антигуманного суспільства?

•         Чи заслуговують на визнання етичні принципи, за якими нівечиться краса людини, її право на кохання і щастя?

•          Етично-моральні правила.

•          Духовні проблеми часу.

           Ефективність використання інноваційних прийомів значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня, сприяє співробітництву, порозумінню, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

              

Література

1.     Календар релігійних свят. Серпень  – [Електронний   ресурс]  – Режим доступу : http://cerkva.kiev.ua/calendar/misyaceslov/cerpen.html .

2.     Когут О. І. Інноваційні технології навчання української мови та літератури. – Тернопіль: Астон, 2005. – 204с.

3.     Корінько Л. М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. – Х.:Вид. група «Основа», 2010. – 95с.

4.     Мойсей – [Електронний   ресурс]  – Режим доступу https://ru.wikipedia.org/wiki

5.     Римська система числення – [Електронний   ресурс]  – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki

6.     Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./

     О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред.. О. І. Пометун. – К.: Видавництво

А.С. К., 2004. – 192с.:іл..

7.     Словник української мови: в 11 тт./АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – т.9 – С. 659. –  [Електронний   ресурс] – Режим доступу: ukrlit.otd./slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

8.     Франкова криниця: Вивчення творчості І. Я. Франка в школі: Посібник для вчителя / За редакцією Л. М. Кіліченко. – К.: Рад. шк.,1991. – 288 с.

9.     Янчук І. Виховання інноваційної особистості учня на уроках української літератури: етико-моральний аспект//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. –  №16-18. – С.2.

Методика формування творчої компетентності учнів на уроках української літератури шляхом пошуково-дослідницької роботи

Методика формування творчої компетентності учнів на уроках української літератури шляхом форм і методів пошуково-дослідницької роботи

Система освіти дітей XXI ст.  повинна дати  підростаючому поколінню основу  культурно-духовного  становлення, соціального та особистого досвіду,  початкової професійної орієнтації з врахуванням його індивідуальних здібностей і можливостей.

Невід’ємною ознакою  сучасного     навчального процесу  є творчість, її основні умови – це  самореалізації особистості, можливість найбільш ефективно  проявити себе в сучасному світі.

Освітня діяльність не тільки формує життєві компетентності, а й  сприяє формуванню у вихованців творчого мислення, навичок  пошуково-дослідницької  роботи. В. Сухомлинський стверджував: «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу». Працюючи  вчителем української мови та літератури протягом двадцяти  семи  років  переконалася: чим раніше залучиш  до творчої діяльності, тим краще; дослідницька, пошукова діяльність – природній стан дитини, найважливіша риса дитячої поведінки.

 Український діяч Лесь Курбас стверджував: «Думку, уяву, винахідливість варто тренувати так само як і тіло».  І немаловажну роль  у цьому відіграють форми і методи пошуково-дослідницької діяльності.

Актуальність досвіду базується на осмисленні нової  стратегії  для  формування творчої особистості    формами і методами   пошуково-дослідницької 

роботи, які  суттєво змінюють  процес пізнання, перетворюючи учнів  в активних учасників пізнавальної діяльності.

         Наукова достовірність. Проблема організації науково-дослідної роботи є багатогранною.  Вона  знайшла своє відображення як у вітчизняній
(Ю. Бабанський, К. Гриднєва, Ю. Грицай, В. Загвязинський, В. Козаков,
Надєінський В.Полонський, О. Рудницька,М. Смородинська,
М .Солдатенко, М .Сорокін та ін.), так і у зарубіжній науковій думці (В. Оконь
та ін.). Серед науковців, які досліджували сутність та структуру дослідницьких
здібностей, можна відзначити В. Андрєєва, А. Деметроу, В. Дружиніна,
А. Поддьякова, Е. Регірера, О. Савенкова та ін.

          Саме тому велику увагу на заняттях приділяю розвитку самостійного творчого мислення, «опанування основ науково-дослідницької праці»

Системність  роботи. Для реалізації  пошуково-дослідницької роботи використовую такі форми і прийоми: спостереження, евристична бесіда,  анкетування, компаративний аналіз, метод проектів.

Застосування  дослідницьких технологій залежить  від віку та  освітнього рівня  учнів. На початковому рівні (це в основному  школярі 5-6 класів ) найбільш ефективним є застосування  компаративного аналізу, що базується на знаннях, набутих на уроках  української літератури.  Наприклад, здійснення  порівняльного аналізу образу Івана Сірка в оповіданні письменника  рідного краю А. Кащенка «Запорожська слава», грунтувалося на   знаннях літературних понять «переказ», «оповідання».

Застосування компаративного аналізу  на бінарному уроці української літератури та історії сприяло розвитку творчої активності, формуванню критичного мислення. Проведенню  такого уроку передувала  робота пошукового характеру 4 груп : « Істориків», «Біографів»,  «Фольклористів», «Літераторів».   Результати компаративного аналізу є свідченням  практичного застосування  дослідження та розвитку мислення, пізнавальної активності,  виховання патріотичних почуттів.

 Результати згаданого компаративного аналізу стали  основою для власної творчості, зокрема  написання ученицею Новак Марією  оповідання «Під вербою». У сюжет власного твору учениця ввела відомий переказ про особливості правої руки славетного отамана.

         Формуванню  творчої уяви  сприяє   метод порівняння,  який  застосувала    під час  вивчення творів поетів – шістдесятників, зокрема поезії «Крила» Івана Драча та поеми Б. Олійника «Крило».  Для  розвитку  творчої уяви використала інноваційне завдання, «хмаринку слів», що складалася із основних принципів поетів-шістдесятників.  Обравши об’єкт і визначивши аспект порівняння, зіставивши  спільні та відмінні ознаки, учні прийшли до висновку, що головну увагу поети-шістдесятники приділяють морально-етичним проблемам.  Як рефлексію з даного розділу  практикую  завдання, спрямовані на розвиток фантазії асоціативного характеру, зокрема створення знаку поетів-шістдесятників  чи завдання, спрямовані на  розвиток літературних здібностей. Учень, виконуючи  такі  види  діяльності, реалізує свої здібності як художник, як письменник. Головне ж те, що на кожному уроці упевнюється: читання та аналіз художнього твору вимагає від нього проявів усіх його сил і здібностей, фантазій та винахідливості. Він учиться самостійно відшукувати образи, символи, які б висловлювали його задуми, ідеї. Таким чином, дитина пізнає радість пошуку й радість відкриття. Прикладом реалізації згаданого завдання є «Казка про Рожевого лебедя» Новак Марії.

Одним  із традиційних, проте незмінно важливих,  є метод спостереження.  Психологічною основою спостереження є відчуття й сприймання, на грунті яких розкривається уява, свідомість, мислення, пам'ять.

Нове найлегше засвоюється в тісному зв’язку з уже відомим.  Матеріал для спостереження підбираю із творчості запорізьких  письменників. Так,  для   визначення фольклорно-літературних взаємин веснянок використала творчість

Г. Лютого. Здійснюючи спостереження над піснею «Весно  красная», учні дійшли висновку, що  веснянка Г.Лютого має художні прийоми фольклору:

      - головною ознакою пісні Г. Лютого є звертання («Ой ти веснонько –чарівниченько.., веснонько-ясна панночка…, веснонька-сестронька..);

      - персоніфікований образ весни є символом добра і краси;

      - наявність народнопісенних символів – калини, пташки;

      - вживання  слів із зменшувально-пестливими суфіксами («чарівниченько», «черевиченьки», «травиченька», «сестронько»);

     - використання повної нестягненої форми прикметника «красная» для надання твору ораторського звучання;

    - пісенність твору досягається завдяки римі-повторення  («одяганнячко –одягання із кохання», «черевиченьки – черевиченьки  із травиченьки») та жіночої рими із відкритими складами ( « ХустИну… полонИну, сОки- висОкі»).

Саме результати даного  спостереження використала  як мотивацію до написання власних обрядових пісень. Взагалі, питання поетичної творчості дуже важливе в умовах середньої школи. Зрозуміло, не кожен учень стане поетом, але віршувати, як і навчити читати виразно, можна кожного школяра.

      Це сприяє розвитку критичного мислення, умінню висловлювати свої думки стисло і глибоко, розвиває творчу уяву, а у дійсно обдарованих - прихований талант. Бубнова Віра склала невеличке віршоване побажання:

                     Хай веселий Новий рік                                   

                     Несе щастя на поріг,

                     Хай веселий щедрий сміх

                     Не зникає з ваших щік.

                     Хай весела Коляда

                     У віконце загляда.

                     Хай серце сміється,

                    Добро рікою ллється.

Застосування виховного ідеалу творів української літератури підносить повноправну індивідуальність особистості зі своїм самопізнанням і повним утвердженням власного “я”,  цілком імпонує національній природі української дитини й дає оптимальні результати в її розвитку. Це добре простежується після вивчення творів Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки» та «Лось». Усвідомлення підтексту творів,  обговорення вчинків дітей та дорослих  викликають  відгук дитячої душі, бажання стати кращим, розуміння того, що виховання повинно базуватися на засадах добра, бережливого відношення до природи.  Переконливим доказом того, наскільки учні  переживають  привабливість добра

і нетерпимість до зла є оповідання Новак Марії «Необрізані крила» та «Різдво для птахів»,  написані за  подібними сюжетами Євгена Гуцала.

Реалізації  творчого потенціалу сприяє  участь учнів у творчих конкурсах  «Об’єднаймося , брати мої», «Ми за єдину Україну», літературно-дослідницьких конкурсах «Патріотизм у долі Запоріжжя» та «Сила, мужність, честь». Віршовані твори школярів (Бубнова Віра «Моя Україна», «Батьківщина», Горбаченко Тимур «Над Україною нависла чорна хмара», нарис Новак Ірини «Біль серця»)  свідчать про розуміння ними  актуальних проблем сьогодення: збереження цілісності держави, важливості миру, громадянської позиції, дієвості на благо держави та благополуччя народу.

 Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні  розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного та діалогічного мовлення, виявляють творчі здібності.  На заняттях створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми, інсценуються власні та авторські уривки, придумуються літературні ігри та кросворди, тестові завдання, розробляються кейс-портфоліо, портфоліо-презентації.

Отже, основними показниками творчості учнів є самостійність, ініціативність, активність, а результатом творчої самостійної діяльності – якісно нові цінності, важливі для формування особистості та її самореалізації.

Дослідницька робота — це підтримка розвитку обдарованої молоді, адже саме у процесі дослідження діти повною мірою можуть розкрити власний потенціал.

Вважаю, що підсумувати все вище зазначене можна словами  педагога

В. Сухомлинського «Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця!»

Тематика засідань
 Засідання №1
 серпень
 1. Завдання на 2015-2016 н. р. Затвердження плану роботи
     Керівник мо
 2.Проект реалізації творчого проекту вчителями літератури «Використання між предметних зв’язків як засобу виховання національної духовної свідомості та культури учнів»
    Пономарьова В. М., Байбара З. М. , Колісник Г. А., Ковбаса Т. Р.
3. Вивчення інструктивно- методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки щодо особливостей організації нвчально- виховного прцесу.
    серпень                  члени мо
 Засідання №2
    листопад
 1 Розвиток творчої компетентності учнів засобами інтерактивного навчання на уроках англійської мови
2. Використання інформаційно-комунікативних технологій для розвитку орфографічної грамотності на уроках російської мови
 Засідання №3
 березень 
1. Розв’язання винахідницьких завдань як ідея розвитку творчого мислення школярів.
    Байбара З. М.
2. Ігрові форми роботи на уроках історії як умова розвитку кмітливості учнів
    Куса А. В.
 Засідання № 4
1. Роль кабінету та мультимедійних засобів у підвищенні ефективності навчання учнів.
   Ковбаса Т. Р.
2. Творчість учителя у вихованні духовності учнів, формуванні громадянської позиції і патріотизму
   Обмін досвідом
3. Про підсумки роботи методичного об’єднання . Визначення завдань на наступний навчальний рік
    Робота між засіданнями
 1. Відвідати відкриті уроки з метою вивчення передового педагогічного досвіду
2. Продовжувати роботу над впровадженням нового Державного стандарту базової освіти.
3. Розробити завдання з української літератури з теми «Робота з обдарованими дітьми»
4. Розробити конспекти уроків з літератури рідного краю за творчістю В. Сіренка