ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Галина Колісник, Зінаїда Байбара,

учителі української мови та літератури,

Серед класиків української літератури одне з почесних місць займає постать великого Каменяра Івана Яковича Франка, а його творчість «стала предметом дослідження спеціальної галузі науки – франкознавства» [8, 3].  У посібнику «Франкова криниця. Вивчення творчості І. Я. Франка в школі»  за редакцією Л. Кіліченка використано досвід учителів стосовно поурочного, поетапного вивчення творчості Івана Франка в загальноосвітній школі, починаючи від середньої ланки до старшої.  Проте хоч твори письменника і відносять до розряду «елітних», для сучасного учня вони потребують нового подання. Про необхідність пошуку ефективних шляхів для ознайомлення підростаючого покоління з творами класичної літератури говорив у 90-х роках минулого століття Л. Кіліченко: «Про твори давніх епох мусимо говорити у класі так, щоб вони ставали зрозумілими, … викликали  співпереживання, емоційно наснажували» [8,5]. Переведення освітнього процесу на технологічний рівень відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України супроводжується інноваційними технологіями навчання.

         Актуальність. Сучасний учень – це  інноваційний учень,    це людина принципово нової формації, це особистість, що «може формуватися лише в річищі креативної освіти» [9, 2]. Сучасні учні не розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову, вони  мислять  критично, а завдання  учителя – створити творчу атмосферу,  яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання.

         Наукову основу досвіду становлять  психолого-педагогічні дослідження   О. Когут, О. Пометун, Л. Корінько, що визначили сутність, параметри інноваційної особистості, головні напрями її формування. І. Янчук окреслює етико-моральний аспект виховання інноваційної особистості учнів, виходячи із специфіки роботи вчителя української літератури [ 9, 2].

Втілюючи новітні технології навчання та передовий досвід, під час вивчення творчості Івана Франка  створюємо  умови для забезпечення знань, стимулюємо творчу  діяльність, розвиваємо пізнавальну активність шляхом впровадження елементів різних  інноваційних технологій.

Кожному відомо, що   вивчення творчості письменника починається з життєпису.   Для ознайомлення із основними віхами життя письменника застосовуємо прийоми  інтерактивного навчання від найпростіших    («робота в парах», «ротаційні (змінні) трійки», «карусель», «мікрофон») до складних («мозковий штурм», «мозаїка»), а також імітаційні ігри, зокрема: «взаємоінтерв’ю», «ти мені – я тобі». Як приклад, наведемо питання  можливого інтерв’ю у 7 класі:.

1. Іване Яковичу, коли і в який термін була написана ваша повість?.

2. Чому ви вирішили написати такий твір?  Які джерела використовували

     під час написання повісті?
          3. Яких саме героїв ви зобразили у своєму творі?

4. Які ще теми Ви порушували у своїй творчості? 

Систематизації знань учнів сприяють прийоми асоціативний кущ «Іван Франко як особистість» чи «хмаринка слів». Використання названих інтерактивних технологій не самоціль, а засіб  створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.   

         Пріоритетним завданням уроку літератури є формування читацької компетентності.  На рівень читацької культури  впливає знання прізвища автора книги. Крім того, знання прізвища автора допомагає в сприйнятті та розумінні твору. Наступним кроком після запам’ятовування прізвища є розповідь про те, коли жив письменник. У  5 класі для ознайомлення із цікавими фактами  життєпису  Івана Франка використовуємо елементи  квест-технології. Завдання складаємо, використовуючи вміння отримувати число, утворене способом додавання цифр певної події. Наприклад, номінал 20-гривневої банкноти із зображенням Івана Франка  учні вираховують  від року народження    письменника  1856:  1+8+5+6=20.  Дату 160-річного ювілею пропонуємо вирахувати через такі дії: перша цифра ювілею є цифрою, якою починається будь-який відлік – 1.   Друга цифра  є  спільною для дати народження і смерті, крім уже вказаної – 6.  Третя цифра є різницею останніх цифр дати народження та смерті  – 0.   Для виконання окремих  завдань  учні використовують веб-сайти, зокрема інформацію з Вікіпедії.  Наприклад, кількість книг академічного видання, що включає  спадщину письменника  (50) школярі дізнаються у статті «Римська  система числення», в якій  дане число позначене англійською літерою L [5]. Кількість псевдонімів Івана Франка (99)  вираховують поєднанням цифр тому (назва десятка) та останньої цифри  сторінки (назва одиниці) «Словника української мови: в 11 томах», на якій розкрито значення першого псевдоніма письменника Джендалик (Том 9, с. 659) [ 7, 659].

 Підліткам цікава інформація про захоплення письменників. Для виконання завдання про дозвілля Івана Франка пропонуємо розв’язати плутанину слів:  БОГРИЛЯЛОВ та БОРИЗБІР (гриболовля, рибозбір =  ловля риби, збір грибів). Івана Франка  називають українським Мойсеєм. Цю  відповідь учні знайдуть, якщо пригадають ім’я біблійного пророка, який вивів ізраїльський народ з Єгипту, де той перебував у рабстві.  При необхідності можна звернутися до Вікіпедії [4]. Серед  псевдонімів Івана Франка зустрічається ім’я  Мирон.  Так у дитинстві хлопця називала мама, хоч у метриці, тобто церковній книзі, було записано  Іван. Із чим пов’язаний даний факт біографії, розкриває «Календар релігійних свят» за серпень: Іван Франко народився 27 серпня, а мати кликала Мироном, бо на 30 серпня припадало свято мученика Мирона, адже в основному дитину називали іменем того святого, на день якого припадало її народження [1].

 Виконання подібних  завдань  квесту стимулює інтерес учнів до нових знань, сприяє розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності.

Навчаючи учнів краще розуміти цілісність літературних процесів, образів літературного твору,  використовуємо метод «кола Вена». Даний метод застосовуємо під час характеристики образу Лиса Микити за казкою Івана Франка «Фарбований Лис» та шакала Чандарави індійської народної казки «Фарбований Шакал». Після роботи над змістом творів, визначення рівня порівняння (у даному випадку на рівні сюжету та образу) учні порівнюють образи головних героїв, шукають спільні і відмінні риси, визначають, чого навчає  і що засуджує казка. У ході дослідження учні називають  спільні риси характеру, які засуджуються у казках: хитрість, брехливість, гордість, зарозумілість, а також визначається  спільна мораль: бути самим собою, не бути надміру гордовитим та довірливим. Відмінними  рисами героїв є наступні:  для Лиса Микити властиві кмітливість, розум, товариськість, сміливість, терплячість, дотримання слова, спостережливість, для шакала Чандарава – винахідливість,  підлабузництво, жалюгідність, зневага родини.      

Розвитку особистісних якостей учнів сприяє  технологія критичного мислення. Ефективним вважаємо прийом «літературного двобою», під час якого визначається кращий знавець тексту, уважний читач художнього твору.  Під час роботи над характеристикою головних героїв повісті «Захар Беркут» застосовуємо прийоми «словесне малювання з коментарем» (наприклад, описати Максима  Беркута  так, як учні уявляють його зовнішність із аналізом вчинків), «розповідь від імені героя» (від імені Мирослави передати психологічний стан перед в’їздом у кітловину), «денотатний граф»   (для  виокремлення  характерних ознак Захара Беркута). Створюючи «денотатний граф», учні виокремлюють у тексті повісті істотні ознаки ключового слова, тобто імені Захара Беркута, потім визначають дієслова, що виражають динаміку думки, та іменники, що зв’язують ключове слово і його істотну ознаку. До образу героя повісті Івана Франка можна дібрати декілька гілочок різної довжини та обсягу :

 Захар Беркут →усвідомлює→важливість згуртованих дій→закликає→до єдності; лікує→рани і душі→знає→трави; засуджує→зраду; підкоряє→почуття батька→проявляє→принциповість→вірить→в перемогу правди; складає →план знищення монголів→керує→боротьбою тухольців;  береже→пам’ять про предків.

Наведена  форма роботи систематизує  думки, допомагає школярам  актуалізувати відоме, вплітати досвід і знання в нову інформацію, краще  її класифікувати та формулювати висновки.

Під час аналізу літературного твору використовуємо метод «фішбоун» (рибна кістка, причинно-наслідкова діаграма). Ця міні-дослідницька робота з текстом   шляхом витягу необхідної інформації дає змогу  виділити проблему художнього твору, причини її виникнення та запропонувати свої шляхи розв`язання. Фішбоун дозволяє учням «розбити» загальну проблемну тему на ряд причин та аргументів. Відповідь має бути чіткою, лаконічною.

Під час вивчення новели «Сойчине крило» застосовуємо фішбоун для проведення дослідження, чому новела прочитується як парадигма втечі-повороту. З’ясувавши причини втечі головних героїв та аргументувавши їх (Манюся втікає від себе, з тихого лісу в злочинницький світ, Хома-Моссіно – від себе в «артиста життя»), учні приходять до висновку, що саме втеча допомогла їм повернутися до своєї сутності, а також виводять основну ідею новели (втеча – повернення).

За допомогою фішбоуну встановлюємо  новаторство Франка-новеліста. Дослідивши хронотоп новели, а саме фабульний час (кілька годин новорічного вечора),  сюжетний  час (все життя головного героя), фабульну  дію (відбувається в кімнаті головного героя),  учні розуміють, що Франко піднімає проблему людського буття взагалі, і в цьому поетика його прози. Тут же звертаємо увагу на особливість композиції новели: вона опозиційна, адже автор протиставляє «записки відлюдька», який заплющив очі на суспільність, державу, народ, «листові» молодої жінки, яка пройшла всі кола пекла в реальному житті, що не порушило глибин її душі. 

Фішбоун допомагає з’ясувати фатальність Марії. Через  аналіз художніх деталей  (сміх, який відтворює ставлення героїні до життя, поетики лісу – з ним вона ототожнює своє життя, тут народилися чари кохання, опис сну, який підкреслює повернення жінки від пекельного шляху до душевної чистоти)  учні знаходять відповідь на запитання, як Марія зуміла повернутися до себе справжньої.

Для визначення символів новели «Сойчине крило» застосовуємо метод символічного бачення «спіч у малюнках». Пропонуємо учням самостійно знайти в новелі образи-символи, художні деталі (образ сойки, сойчине крило, перкальова  червона сукня з круглими цятками, подвійне сонце, ліс тощо), намалювати їх і пояснити їхню роль та смислове навантаження.

Застосувавши фішбоун, досліджуємо своєрідність епіграфу до драми «Украдене щастя»  («Ти  сліпий на очі, на вуха і на розум» (Софокл «Цар Едіп»). Через аргументацію образів Анни, Миколи, Михайла, які є рушійною силою конфлікту, десятикласники доводять, що кожен із них обкрадений долею і у своєму прагненні здобути щастя уподібнюється сліпому Едіпу.

 За допомогою фішбоуну  з’ясовуємо особливість сюжету п’єси. Учні досліджують, що про життя персонажів автор повідомляє, використовуючи ретроспекцію (конфлікт сягає передісторії, дія починається з переддня катастрофи); розкривають причини конфлікту і роблять висновок, що письменник застосував ретроспективно-аналітичну композицію, і в цьому його новаторство.

 Завершуємо  роботу над п’єсою застосуванням  кейс-методу  – обговоренням учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення    аналізу і прийняття рішень. Даємо запитання для обговорення:  

Хто в кого вкрав щастя?

•         Чи можливе щастя людини в умовах дії законів антигуманного суспільства?

•         Чи заслуговують на визнання етичні принципи, за якими нівечиться краса людини, її право на кохання і щастя?

•          Етично-моральні правила.

•          Духовні проблеми часу.

           Ефективність використання інноваційних прийомів значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня, сприяє співробітництву, порозумінню, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

              

Література

1.     Календар релігійних свят. Серпень  – [Електронний   ресурс]  – Режим доступу : http://cerkva.kiev.ua/calendar/misyaceslov/cerpen.html .

2.     Когут О. І. Інноваційні технології навчання української мови та літератури. – Тернопіль: Астон, 2005. – 204с.

3.     Корінько Л. М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. – Х.:Вид. група «Основа», 2010. – 95с.

4.     Мойсей – [Електронний   ресурс]  – Режим доступу https://ru.wikipedia.org/wiki

5.     Римська система числення – [Електронний   ресурс]  – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki

6.     Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./

     О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред.. О. І. Пометун. – К.: Видавництво

А.С. К., 2004. – 192с.:іл..

7.     Словник української мови: в 11 тт./АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – т.9 – С. 659. –  [Електронний   ресурс] – Режим доступу: ukrlit.otd./slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

8.     Франкова криниця: Вивчення творчості І. Я. Франка в школі: Посібник для вчителя / За редакцією Л. М. Кіліченко. – К.: Рад. шк.,1991. – 288 с.

9.     Янчук І. Виховання інноваційної особистості учня на уроках української літератури: етико-моральний аспект//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. –  №16-18. – С.2.