Методика формування творчої компетентності учнів на уроках української літератури шляхом пошуково-дослідницької роботи

Методика формування творчої компетентності учнів на уроках української літератури шляхом форм і методів пошуково-дослідницької роботи

Система освіти дітей XXI ст.  повинна дати  підростаючому поколінню основу  культурно-духовного  становлення, соціального та особистого досвіду,  початкової професійної орієнтації з врахуванням його індивідуальних здібностей і можливостей.

Невід’ємною ознакою  сучасного     навчального процесу  є творчість, її основні умови – це  самореалізації особистості, можливість найбільш ефективно  проявити себе в сучасному світі.

Освітня діяльність не тільки формує життєві компетентності, а й  сприяє формуванню у вихованців творчого мислення, навичок  пошуково-дослідницької  роботи. В. Сухомлинський стверджував: «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу». Працюючи  вчителем української мови та літератури протягом двадцяти  семи  років  переконалася: чим раніше залучиш  до творчої діяльності, тим краще; дослідницька, пошукова діяльність – природній стан дитини, найважливіша риса дитячої поведінки.

 Український діяч Лесь Курбас стверджував: «Думку, уяву, винахідливість варто тренувати так само як і тіло».  І немаловажну роль  у цьому відіграють форми і методи пошуково-дослідницької діяльності.

Актуальність досвіду базується на осмисленні нової  стратегії  для  формування творчої особистості    формами і методами   пошуково-дослідницької 

роботи, які  суттєво змінюють  процес пізнання, перетворюючи учнів  в активних учасників пізнавальної діяльності.

         Наукова достовірність. Проблема організації науково-дослідної роботи є багатогранною.  Вона  знайшла своє відображення як у вітчизняній
(Ю. Бабанський, К. Гриднєва, Ю. Грицай, В. Загвязинський, В. Козаков,
Надєінський В.Полонський, О. Рудницька,М. Смородинська,
М .Солдатенко, М .Сорокін та ін.), так і у зарубіжній науковій думці (В. Оконь
та ін.). Серед науковців, які досліджували сутність та структуру дослідницьких
здібностей, можна відзначити В. Андрєєва, А. Деметроу, В. Дружиніна,
А. Поддьякова, Е. Регірера, О. Савенкова та ін.

          Саме тому велику увагу на заняттях приділяю розвитку самостійного творчого мислення, «опанування основ науково-дослідницької праці»

Системність  роботи. Для реалізації  пошуково-дослідницької роботи використовую такі форми і прийоми: спостереження, евристична бесіда,  анкетування, компаративний аналіз, метод проектів.

Застосування  дослідницьких технологій залежить  від віку та  освітнього рівня  учнів. На початковому рівні (це в основному  школярі 5-6 класів ) найбільш ефективним є застосування  компаративного аналізу, що базується на знаннях, набутих на уроках  української літератури.  Наприклад, здійснення  порівняльного аналізу образу Івана Сірка в оповіданні письменника  рідного краю А. Кащенка «Запорожська слава», грунтувалося на   знаннях літературних понять «переказ», «оповідання».

Застосування компаративного аналізу  на бінарному уроці української літератури та історії сприяло розвитку творчої активності, формуванню критичного мислення. Проведенню  такого уроку передувала  робота пошукового характеру 4 груп : « Істориків», «Біографів»,  «Фольклористів», «Літераторів».   Результати компаративного аналізу є свідченням  практичного застосування  дослідження та розвитку мислення, пізнавальної активності,  виховання патріотичних почуттів.

 Результати згаданого компаративного аналізу стали  основою для власної творчості, зокрема  написання ученицею Новак Марією  оповідання «Під вербою». У сюжет власного твору учениця ввела відомий переказ про особливості правої руки славетного отамана.

         Формуванню  творчої уяви  сприяє   метод порівняння,  який  застосувала    під час  вивчення творів поетів – шістдесятників, зокрема поезії «Крила» Івана Драча та поеми Б. Олійника «Крило».  Для  розвитку  творчої уяви використала інноваційне завдання, «хмаринку слів», що складалася із основних принципів поетів-шістдесятників.  Обравши об’єкт і визначивши аспект порівняння, зіставивши  спільні та відмінні ознаки, учні прийшли до висновку, що головну увагу поети-шістдесятники приділяють морально-етичним проблемам.  Як рефлексію з даного розділу  практикую  завдання, спрямовані на розвиток фантазії асоціативного характеру, зокрема створення знаку поетів-шістдесятників  чи завдання, спрямовані на  розвиток літературних здібностей. Учень, виконуючи  такі  види  діяльності, реалізує свої здібності як художник, як письменник. Головне ж те, що на кожному уроці упевнюється: читання та аналіз художнього твору вимагає від нього проявів усіх його сил і здібностей, фантазій та винахідливості. Він учиться самостійно відшукувати образи, символи, які б висловлювали його задуми, ідеї. Таким чином, дитина пізнає радість пошуку й радість відкриття. Прикладом реалізації згаданого завдання є «Казка про Рожевого лебедя» Новак Марії.

Одним  із традиційних, проте незмінно важливих,  є метод спостереження.  Психологічною основою спостереження є відчуття й сприймання, на грунті яких розкривається уява, свідомість, мислення, пам'ять.

Нове найлегше засвоюється в тісному зв’язку з уже відомим.  Матеріал для спостереження підбираю із творчості запорізьких  письменників. Так,  для   визначення фольклорно-літературних взаємин веснянок використала творчість

Г. Лютого. Здійснюючи спостереження над піснею «Весно  красная», учні дійшли висновку, що  веснянка Г.Лютого має художні прийоми фольклору:

      - головною ознакою пісні Г. Лютого є звертання («Ой ти веснонько –чарівниченько.., веснонько-ясна панночка…, веснонька-сестронька..);

      - персоніфікований образ весни є символом добра і краси;

      - наявність народнопісенних символів – калини, пташки;

      - вживання  слів із зменшувально-пестливими суфіксами («чарівниченько», «черевиченьки», «травиченька», «сестронько»);

     - використання повної нестягненої форми прикметника «красная» для надання твору ораторського звучання;

    - пісенність твору досягається завдяки римі-повторення  («одяганнячко –одягання із кохання», «черевиченьки – черевиченьки  із травиченьки») та жіночої рими із відкритими складами ( « ХустИну… полонИну, сОки- висОкі»).

Саме результати даного  спостереження використала  як мотивацію до написання власних обрядових пісень. Взагалі, питання поетичної творчості дуже важливе в умовах середньої школи. Зрозуміло, не кожен учень стане поетом, але віршувати, як і навчити читати виразно, можна кожного школяра.

      Це сприяє розвитку критичного мислення, умінню висловлювати свої думки стисло і глибоко, розвиває творчу уяву, а у дійсно обдарованих - прихований талант. Бубнова Віра склала невеличке віршоване побажання:

                     Хай веселий Новий рік                                   

                     Несе щастя на поріг,

                     Хай веселий щедрий сміх

                     Не зникає з ваших щік.

                     Хай весела Коляда

                     У віконце загляда.

                     Хай серце сміється,

                    Добро рікою ллється.

Застосування виховного ідеалу творів української літератури підносить повноправну індивідуальність особистості зі своїм самопізнанням і повним утвердженням власного “я”,  цілком імпонує національній природі української дитини й дає оптимальні результати в її розвитку. Це добре простежується після вивчення творів Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки» та «Лось». Усвідомлення підтексту творів,  обговорення вчинків дітей та дорослих  викликають  відгук дитячої душі, бажання стати кращим, розуміння того, що виховання повинно базуватися на засадах добра, бережливого відношення до природи.  Переконливим доказом того, наскільки учні  переживають  привабливість добра

і нетерпимість до зла є оповідання Новак Марії «Необрізані крила» та «Різдво для птахів»,  написані за  подібними сюжетами Євгена Гуцала.

Реалізації  творчого потенціалу сприяє  участь учнів у творчих конкурсах  «Об’єднаймося , брати мої», «Ми за єдину Україну», літературно-дослідницьких конкурсах «Патріотизм у долі Запоріжжя» та «Сила, мужність, честь». Віршовані твори школярів (Бубнова Віра «Моя Україна», «Батьківщина», Горбаченко Тимур «Над Україною нависла чорна хмара», нарис Новак Ірини «Біль серця»)  свідчать про розуміння ними  актуальних проблем сьогодення: збереження цілісності держави, важливості миру, громадянської позиції, дієвості на благо держави та благополуччя народу.

 Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні  розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного та діалогічного мовлення, виявляють творчі здібності.  На заняттях створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми, інсценуються власні та авторські уривки, придумуються літературні ігри та кросворди, тестові завдання, розробляються кейс-портфоліо, портфоліо-презентації.

Отже, основними показниками творчості учнів є самостійність, ініціативність, активність, а результатом творчої самостійної діяльності – якісно нові цінності, важливі для формування особистості та її самореалізації.

Дослідницька робота — це підтримка розвитку обдарованої молоді, адже саме у процесі дослідження діти повною мірою можуть розкрити власний потенціал.

Вважаю, що підсумувати все вище зазначене можна словами  педагога

В. Сухомлинського «Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця!»